Шановні відвідувачі методичної сторінки! 

Тут Ви зможете знайти корисні матеріали для педагогів дошкільних

закладів, а також батьків, які цікавляться організацією методичної

роботи з їхніми дітьми. 

  Цю сторінку буду вести я - вихователь-методист КЗ "ДНЗ №272" КМР                         

        Зінов'єва Тетяна Сергіївна

     Вихователь - методист.    Хто це?

Вихователь-методист займається методичною роботою та організує весь освітній процес в дитячому садку. Якщо коротко, то методист аналізує, планує, організовує, координує, контролює діяльність педагогічного колективу. Разом із завідувачем він керує колективом дитячого садка, беручи участь у добиранні кадрів, у розробленні та впровадженні програм розвитку і педагогічних планів. Комплектує групи навчальними посібниками, іграми, іграшками, організовує співпрацю з іншими дошкільними закладами, школами, дитячими центрами, музеями та ін.  Вихователь-методист проводить ґрунтовну методичну роботу у педагогічному колективі: відкриті заняття для вихователів, семінари, індивідуальні та групові консультації. Крім того, він бере участь у роботі з батьками: готує стенди, папки, що присвячені сімейному вихованню та ін. Робоче місце методиста, як відомо, методичний кабінет. Там кожен педагог може отримати практичну допомогу в організації роботи з дітьми, а батьки можуть проконсультуватися з приводу розвитку дитини, отримати відповіді на питання про педагогічний процес в дитячому садку... 

Ще одне завдання методиста, мабуть, найважливіше, - розуміти і правильно оцінювати сили і можливості кожного педагога, знати, що важливо для нього в житті, до чого він прагне, щоб задовольнити потребу кожного педагога в повазі, визнанні та самореалізації.

   *********************************************************************************************************

Інформаційна: Вивчення та накопичення інформації про стан та результати професійної діяльності педагогів; підвищення кваліфікації педагогічного персоналу; підвищення якості педагогічного процесу; узагальнення позитивного досвіду педагогів; поповнення банку педагогічної інформації про найбільш актуальні проблеми розвитку дошкільної освіти, про новітні досягнення науки та практики; широке впровадження інформаційних технологій; встановлення контактів зі ЗМІ, різноманітними установами та організаціями для розповсюдження інформації про діяльність ДНЗ.

Навчальна: Здійснення ознайомлення педагогічного персоналу з новими освітніми програмами та технологіями; ознайомлення зі стандартами дошкільної освіти України; здійснення ознайомлення педагогічного персоналу з законодавчими, нормативними документами в галузі освіти; організація та проведення семінарів, практичних занять, консультацій, відкритих заходів з використанням активних методів.

Контрольно-діагностична: Моніторинг якості педагогічного процесу; застосування методів психолого-педагогічної діагностики в процесі вивчення стану освітньо-виховного процесу; аналіз інноваційного досвіду педагогічного персоналу; узагальнення отриманих результатів.

Корекційно-прогностична (плануюча): Здійснення планування перспективних та поточних заходів ( річний, місячний, календарний плани)

Організаційна: Організація та участь в педагогічних радах, педагогічних годинах, батьківських конференціях тощо; організація методичних об’єднань, творчих груп та міні-проектів; організація самостійної роботи педагогів з підвищення професійного рівня; організація роботи з батьками дітей та соціальними партнерами; направлення педагогів на курси підвищення кваліфікації.

Дослідницька: Планування заходів на основі аналізу стану освітнього процесу та запитів педагогів з урахуванням нових тенденцій в розвитку освітніх технологій; вивчення та розповсюдження інноваційного досвіду та авторських технологій.

Комунікативна: Усвідомлення особистої та соціальної значимості діяльності; реалізація гуманістичної парадигми в педагогічній діяльності; встановлення ділових контактів з учасниками педагогічного процесу, з соціальними партнерами.

Виховна (мотиваційно-стимулююча): Стимулювання творчої діяльності педагогів; виявлення потенціалу педагогів; стимулювання підвищення професійної кваліфікації; мотивування на використання особистісно-орієнтованої моделі виховання, на емпатію з дітьми, прояв любові та розуміння.

Гностична: Оволодіння методами самоаналізу, здійснення самоосвіти.

З метою забезпечення якості навчально-виховного процесу в ДНЗ використовуються традиційні та нетрадиційні форми організації навчання педагогічного колективу:

• педагогічні ради,
• семінари - практикуми,
• медико-педагогічні наради,
• творчі звіти педагогів,
• майстер-класи,
• педагогічні консиліуми,
• круглий стіл,
• ділові ігри,
• вікторини,
• дискусії,
• медико-психологічні консиліуми,
• тренінги,
• консультації,
• колективні перегляди та відкриті заходи для вихователів 

Індивідуальні форми методичної роботи

      з педагогами дошкільного навчального закладу

   Методична робота дошкільного навчального закладу - система взаємопов'язаних заходів і дій, направлена на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вихователя, на узагальнення і розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому, а в остаточному підсумку - на досягнення оптимальних результатів навчання, виховання і розвитку дошкільників.

Основними завданнями методичної роботи в ДНЗ є:

• вивчення та впровадження перспективного педагогічного досвіду;
• збагачення новими, прогресивними і більш досконалими методами та засобами навчання;
• постійне вдосконалювання навичок самоосвіти, надання педагогу кваліфікованої допомоги, як у питаннях теорії, так і в практичній діяльності, у підвищенні результатів його педагогічної праці .

     Завдання методичної роботи полягають у створенні такого освітнього простору в закладі, де б повністю було б реалізовано творчий потенціал педагогічного колективу і кожного зокрема. Авторський досвід доводить, що більшості педагогам, особливо тим, хто розпочинає професійний шлях, необхідна допомога - з боку досвідчених колег, керівників, старших вихователів ДНЗ, з боку методичного товариства. Ця потреба багаторазово посилилася у зв'язку з переходом до впровадження Державної Базової Програми "Я у Світі" та комплексних додаткових. Педагогам необхідна постійна методична підтримка, щоб грамотно і свідомо вибудовувати цілісний освітній процес, ураховуючи різноманітність інтересів і можливостей дітей.

   Форми організації методичної роботи в дошкільному навчальному закладі досить динамічні. Вибір конкретної з них залежить від:

• педагогічної культури вихователів;
• конкретних завдань над якими працює дошкільний навчальний заклад;
• морально-психологічного клімату в педагогічному колективі;
• якості аналізу результатів діагностування педагогів;
• матеріально-технічних можливостей закладу;
• інноваційної відкритості;
• особливостей організації освітнього процесу з дітьми;
• активності педагогів та керівництва.

   У сучасній методичній літературі неабияку увагу приділено масовим і груповим формам методичної роботи в дошкільному навчальному закладі.

    Індивідуальні форми методичної роботи є складовою самоосвіти вихователя, що здійснюється за індивідуальними планами з урахуванням його професійних потреб, результатів взаємооцінки, рекомендацій керівництва дошкільного навчального закладу, досвідчених педагогів.     

    Змістом її є систематичне вивчення психолого-педагогічної, наукової літератури, участь у роботі дошкільних та районних методичних об'єднань, конференцій, педагогічних читань, семінарів, розробка проблем, пов'язаних з удосконаленням освітнього процесу, проведення експериментальних досліджень, огляд педагогічних та методичних журналів тощо.

     Пріоритетним завданням у методичній роботі з конкретним педагогом є формування індивідуальної, авторської, високоефективної системи педагогічної діяльності вихователя, яка повинна бути націлена на збагачення знань педагога, розвиток у нього творчої діяльності. Перш ніж розпочинати методичну роботу з тим чи іншим педагогом, вихователю-методисту необхідно провести діагностику, опитування, анкетування, індивідуальну бесіду та визначити, яка проблема йому цікава або у чому він зазнає труднощів, що нового є в педагогічній практиці, а вже потім складати план індивідуального освітнього маршруту.

   Під індивідуальним освітнім маршрутом педагога ДНЗ розуміємо унікальну тільки для цієї особистості лінію саморозвитку в освітньому просторі, що реалізується на засадах свідомого вибору основних компонентів своєї освіти - смислу, мети, завдань, темпів, форм і методів навчання, особистісного змісту освіти, системи контролю та оцінки результатів.

   Створення індивідуального освітнього маршруту не може бути формалізованим. Щоб цього уникнути, педагог повинен добровільно прагнути самовдосконалення.

 Розглянемо кожну запропоновану форму методичної роботи більш детально.

  Розвиток особистості педагога нерозривно пов'язано з його прагненням до самостійного поповнення своїх знань. Тому самоосвіта педагога є найважливішою індивідуальною формою методичної роботи.

    Самоосвіта - це самостійно надбані знання з урахуванням особистих інтересів і об'єктивних потреб дошкільного закладу, із різних джерел - додатково до тих, що здобуті в базових навчальних закладах. Самоосвіту можна визначити як систему і процес надбання необхідних знань, умінь і навичок шляхом самостійних занять на робочому місці, чи поза ним. Як процес оволодіння знаннями вона тісно пов'язана з самовихованням і є складовою частиною.

Форми самоосвіти різноманітні:

• робота в бібліотеках із книгами, періодичними виданнями, монографіями, каталогами;
• участь у роботі тренінгів, конференцій, науково-практичних семінарів;
• отримання консультацій спеціалістів практичних центрів, профільних кафедр системи післядипломної освіти;
• вивчення і творче застосування досягнень перспективного педагогічного досвіду, упровадження інноваційних розробок;
• ведення власної картотеки з обраної проблеми;
• робота з банком діагностичних і корекційно - розвивальних програм в районних (міських) методичних центрах тощо.

Організація самоосвіти педагога ґрунтується на таких принципах:

1. систематичність і послідовність;
2. зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога;
3. взаємозв'язок наукових і методичних знань у самоосвітній підготовці вихователя;
4. комплексне вивчення психолого-педагогічних і науково-методичних проблем, лінґводидактичних засад навчання дошкільників;
5. відповідність змісту самоосвіти рівню підготовки педагога, його інтересам і нахилам.

Лише за наявності ознак здійснюється самоосвіта педагога.

Самоосвіта за наявністю таких ознак - це перший щабель до вдосконалення професійної майстерності.

У методичному кабінеті для цього створюються необхідні умови:

• постійно поновлюється і поповнюється бібліотечний фонд довідниковою і методичною літературою, досвідами роботи, періодичними виданнями;
• організовуються виставки, у тому числі й тематичні;
• плануються різноманітні відео та фото перегляди тощо.

   У процесі самоосвіти педагог має подбати про зв'язок змісту індивідуального плану з проблемою, над якою працює педагогічний колектив, удосконалення знань та умінь, необхідних для успішної професійної діяльності, підвищення власної майстерності. Ефективність самоосвіти залежатиме від того, наскільки педагог буде послідовним у своєму прагненні до вдосконалення. Важливим є постійне ускладнення змісту і форм роботи над собою, забезпеченні конкретних її результатів.

   В більшості випадків методична робота здійснюється зі сформованими особистостями, які з будь-якими нововведеннями повинні переосмислити свою професійну діяльність та визначитись з напрямками її зміни. Така робота над собою, не залежно від віку і стажу роботи, в першу чергу, потребує виходу за рамки професійної діяльності і повинна бути спрямована на розвиток та на вдосконалення професії. Успіх, за даних обставин, залежить від того, яким чином стимулювати та розкривати потенціал вихователів та всього педагогічного колективу, як створити ситуацію успіху особистості, викликати та підкріпити позитивні емоції з метою активізації діяльності педагогів та мобілізації зусиль задля підвищення професійного рівня.

Тому у нашому садочку до методів педагогічного стимулювання відносимо:

• Метод моделювання перспектив
• Метод здорової конкуренції – саме до нього належать різноманітні професійні конкурси, виставки, огляди, залучення педагогів до участі у проведенні засідань педагогічної ради. 

Але які б форми методичної роботи не використовувалися в закладі, головними дієвими особами в колективі є діти, наші вихованці. Адже саме для них, наших улюблених малюків, педагогічний колектив підвищує власний професіоналізм, створює відповідні умови для їх всебічного розвитку.

Педагогічний колектив ДНЗ №272 має великий, при цьому, тернистий педагогічний шлях. Ті форми методичної роботи, що проводяться в закладі – не тільки демонстрація майстерності педагогічних вмінь, це – присвята кожній дитині, це непоборне прагнення покращити буття кожного малюка, дати надію на майбутнє і головне - захистити світ дитини. Створити в ньому гармонію взаємин.