Комунальний заклад дошкільної освіти №272 м.Кривий Ріг








Сторінка директора

Пільги на харчування1. Безкоштовне харчування в закладі дошкільної освіти коштом бюджету Криворізької міської територіальної громади для (згідно рішення Криворізької міської ради від 24.11.2021 №927 "Про організацію харчування в закладах освіти міста у 2022 році"):1.1. дітей-сиріт;1.2. дітей з інвалідністю;1.3. дітей, позбавлених батьківського піклування;1.4. дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в спеціальних та інклюзивних класах (групах);1.5.дітей з малозабезпечених сімей;1.6. дітей, евакуйованих із зони відчуження;1.7. дітей, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи і тих, що проживали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;1.8. дітей з числа внутрішньо переміщених осіб;1.9. дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;1.10. дітей з числа осіб, визначених у статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;1.11. дітей, батьки яких задіяні або загинули, перебувають у полоні чи пропали безвісти в ході бойових дій антитерористичної операції на сході України й операції об’єднаних сил у Донецькій і Луганській областях, військовослужбовців на період проходження ними лікування в закладах охорони здоров’я та реабілітаційних заходів строком до шести місяців;1.12. дітей 5–11 класів закладів загальної середньої освіти з багатодітних сімей, які опинились у складних життєвих обставинах;1.13. дітей, батьки яких навчаються на денній формі у закладах вищої освіти (студентські сім’ї);1.14. дітей 1–4 класів, які є учнями закладів загальної середньої освіти;1.15. дітей з багатодітних сімей, які виховують четверо й більше дітей та перебувають у закладах дошкільної освіти комунальної форми власності;1.16. дітей інших категорій, визначених законодавством та/або відповідним рішенням міської ради. text-align: justify;">       Директор ЗДО дуже складна та кропітка професія. Від кого залежить грамотна  робота дошкільного навчального закладу? Звісно, насамперед, від керівника. У тому, що директор має бути хорошим керівником, організатором, ніхто не сумнівається. Керувати професійно – справа складна. Справжній професіоналізм керівника- це уміння створити грамотний колектив. Дитячий садок не може бути схожим на школу чи інші навчальні заклади. Він – дитячий садок, він – для дітей. І той, хто там працює, має насамперед розуміти перспективу розвитку поки що маленької людини і нести за неї відповідальність.

      Директор ЗДО повинен не тільки сам розуміти дітей, йому слід навчити цього вихователів і пильно стежити за їх педагогічною культурою. Він має бути на дві голови вищим у своїх знаннях , адже, якщо немає педагогічної грамотності, культури у завідувача, годі цього вимагати від колективу.

     Основа роботи керівника – це не керування, а подолання перешкод, які заважають нормально працювати колективу. Роки, проведені поряд з дітьми…Бачити, як на твоїх очах відбувається становлення людської особистості. Чи може бути щось краще, ніж дивитися в допитливі дитячі очі, довірливо держати в своїх руках тендітну дитячу долоньку? Бути причетною до цього, впливати на розвиток і виховання дітей – це є сенсом мого життя і моєю роботою.

     Завданням педагогічного колективу, який я очолюю  є створення умов для розвитку компетентної особистості,поліпшення якості освітнього процесу, підвищення фахової майстерності кожного працівника, удосконалення взаємодії з батьками.

         Зміст освітньої роботи з дітьми нашого дошкільного закладу здоров´я дитини, ії різнобічний, гармонійний розвиток, набуття життєвого досвіду, підготовку до навчання у школі. Здійснюється диференційований підхід до кожного вихованця згідно реалізації особистісно-орієнтованого навчання. Створені всі умови для атмосфери затишку, доброзичливості та прихильності до дітей. Колектив закладу широко використовує проектні технології, що дає змогу урізноманітнити освітній процес в ДНЗ, зробити його цікавим для дітей, педагогів та батьків, які є повноправними учасникамиосвітнього процесу в нашому дошкільному закладі. Один із основних принципів нашої роботи – це відкритість. Ми завжди готові поділитись досвідом своєї роботи з колегами, з батьками.

Професійне кредо:

"Кращих результатів досягає не обовязково той у кого найрозумніша голова, а швидше той, хто краще від всіх вміє координувати роботу своїх розумних і талановитих колег" (Вільям Джонс)

ЗАКОН ЕТИКИ ДОШКІЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА:

1. ЯКЩО ВИНИКНЕ СУМНІВ, ЯК ВЕСТИ СЕБЕ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ІНШОЇ ЛЮДИНИ,

 

ПОСТАРАЙТЕСЬ ПОСТАВИТИ СЕБЕ НА МІСЦЕ ТІЄЇ ЛЮДИНИ.


2. НЕ НАВ’ЯЗУЙТЕ СВОЇХ ДУМОК І СМАКІВ ІНШИМ.


3. НЕ ДОЗВОЛЯЙТЕ СОБІ ГРУБІ, БЕЗАПЕЛЯЦІЙНІ СУДЖЕННЯ.


4. НІ З КИМ НЕ ОБГОВОРЮЙТЕ ОСОБИСТІ СТОСУНКИ КОЛЕГ.

 

5. НІКОЛИ НІ З КИМ НЕ З’ЯСОВУЙТЕ ВІДНОСИН У ПРИСУТНОСТІ СТОРОННІХ ОСІБ.


6. НЕ СТАВТЕ КОЛЕГ У НЕЗРУЧНЕ СТАНОВИЩЕ ПРИ СТОРОННІХ, ЗРОБІТЬ ВИГЛЯД, ЩО НЕ

 

ПОМІТИЛИ ЇХНІХ ПРОМАХІВ.


7. ВМІЙТЕ БЕРЕГТИ ТА ПОВАЖАТИ САМОЛЮБСТВО І ГІДНІСТЬ ІНШИХ ЛЮДЕЙ.

 

8. БУДЬТЕ ТОЛЕРАНТНИМИ ЗА БУДЬ – ЯКИХ ОБСТАВИН.


9. У БУДЬ – ЯКІЙ КОНФЛІКТНІЙ СИТУАЦІЇ ВЧІТЬСЯ ЗНАХОДИТИ І ПРОПОНУВАТИ РОЗУМНЕ

 

ОПТИМАЛЬНЕ РІШЕННЯ ДЛЯ ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ.


10. ВЧІТЬСЯ МАТИ ТВЕРДУ ЖИТТЄВУ ПОЗИЦІЮ З БУДЬ – ЯКОГО ПИТАННЯ, ГРАМОТНО,

 

КУЛЬТУРНО ЇЇ ВІДСТОЮВАТИ.


11. У БУДЬ – ЯКІЙ ЖИТТЄВІЙ СИТУАЦІЇ ПАМ’ЯТАЙТЕ: ВИ – ПЕДАГОГ, З ВАС БЕРУТЬ ПРИКЛАД

 

ІНШІ.


12. ПАМ’ЯТАЙТЕ ЗОЛОТЕ ПРАВИЛО ЕТИКИ: СТАВТЕСЬ ДО ЛЮДЕЙ ТАК, ЯК БИ ВИ ХОТІЛИ,

 

ЩОБ ВОНИ СТАВИЛИСЬ ДО ВАС.

 

БУДЬТЕ ПИЛЬНІ, АДЖЕ У ВАШИХ РУКАХ ДИТИНСТВО!

 

 

Я часто чую запитання: "Чи легко бути завідувачем дошкільного закладу?" Відповідь проста - не просто, тому що одна особа поєднує в собі виконання багатьох функцій. Я і адміністратор, і завгосп, і наставник і співробітник дошкільного закладу, який працює із дітьми та їхніми батьками, працівниками закладу. Постійно на видноті і під наглядом сотні зацікавлених очей.

 

Завідувач ДНЗ - взірець для наслідування своїми підопічними, від мого ставлення до роботи залежить і ставлення співробітників дошкільного закладу до педагогічного і виховного процесу.

 

Забезпечуючи системну освітню та адміністративно-господарську роботу ДНЗ, усвідомлюючи свою роль у колективі, я як завідувач дошкільного закладу маю бути професійно компетентною із різних питань діяльності закладу:

     - вміти вибирати інформацію та структурувати її;

     - вміти прогнозувати шляхи розвитку закладу;

     - мобільно реагувати на ситуацію, приймати відповідне рішення;

     - приймати нетрадиційні управлінські рішення;

     - прораховувати наслідки виконання ухвалених управлінських рішень.

 

Компетентність керівника ДНЗ є сукупністю необхідних для ефективної професійної діяльності системних науково-філософських, суспільно-політичних, психолого-педагогічних, предметних та соціально-функціональних знань і умінь, відповідних особистісних якостей.

 

 

Завідувач контролює:

- роботу адміністративної групи (вихователя – методиста, завідувача господарства, сестри медичної);

- виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, санітарно-гігієнічного режиму, норм охорони праці відповідно до трудового законодавству;

- виконання інструктивно-методичних документів вищих організацій, а також осіб, які інспектують;

- якість знань, умінь і навичок дітей;

- виконання рішень педагогічної ради;

- збереження обладнання і посібників;

- ведення документації вихователями, адміністрацією;

- організацію та здійснення роботи з батьками;

- фінансово-господарчу діяльність;

- роботу вихователів.

 

Гнучкий графік робочого часу та дистанційна робота

У законодавстві офіційно закріпили гнучкий режим робочого часу та дистанційну роботу. Відповідні зміни внесено до статті 60 Кодексу законів про працю України.

Так, за погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватись гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу так і згодом.

На час загрози поширенню  пандемії умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатись поділ робочого дня на частини;

2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

3) час перерви для відпочинку і харчування.

Облік робочого часу забезпечується власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на  безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту, інше) або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.

У разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачуваних завдань власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальновстановлений на підприємстві, в установі, організації графік роботи. При цьому норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

У разі відрядження на працівника поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого  його відряджено.

Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників. 

 

Дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

Статтею 50 КЗпП встановлена нормальна тривалість робочого часу працівників, яка  не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Статтею 51 КЗпП встановлена скорочена тривалість робочого часу:

1) для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень.

Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором.

Доповненою Главою XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України передбачається, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу «Строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів» продовжуються на строк дії такого карантину. 

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон від 30.03.2020 № 540-IX (законопроект № 3275) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

 

Хто має право забирати дитину з дошкільного закладу?

 

   Батьки, або особи, що за їх дорученням приводять дитину в дошкільний заклад, мають передати дитину вихователю, або тому працівникові ДНЗ, який приймає дітей в цей час. Неприпустимо відправляти дитину в дошкільний заклад саму, без супроводу дорослого. Увечері вихователь зобов'язаний передати дитину батькам або іншій особі, що прийшла за їх дорученням. Вихователь НЕ МАЄ права віддавати дітей з дошкільного закладу НЕПОВНОЛІТНІМ ДІТЯМ, БАТЬКАМ У НЕТВЕРЕЗОМУ СТАНІ.

 

   Оскільки відповідно до чинних нормативно - правових актів батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, то за потреби інші особи можуть забирати дитину з дошкільного закладу. У цьому випадку мають написати на ім' я завідувача відповідну заяву з переліком осіб, яким довірено забирати дитину з дошкільного навчального закладу. На підставі цієї заяви керівник навчального закладу дає згоду на те, щоб, окрім батьків, дитину з ДНЗ забирали інші особи.

 

Чи мають право неповнолітні особи забирати своїх братів і сестер

з дошкільного навчального закладу?

 

   Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 р. №2947- ІІІ (із змінами, далі - (сімейний кодекс) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

   Частиною 6 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402-ІІІ (із змінами, далі - Закон № 2402) встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до Закону № 2402.

   У частині 3 статті 8 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001 р. № 2628- ІІІ (із змінами, далі - Закон № 2628) зазначено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров'я, людської гідності.

   Згідно з частиною 2 статті ІІ Закону № 2628, дошкільний навчальний заклад створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання.

Тобто, вищезазначені норми встановлюють відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, та дошкільного навчального закладу за навчання дітей, збереження їх життя та здоров'я тощо.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини І статті 6 Сімейного кодексу, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

   Частина 2 статті 6 Сімейного кодексу визначає, що малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до статті 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV (із змінами, далі - Цивільний кодекс) фізичні особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років мають неповну цивільну дієздатність.

 

Умови набуття та надання повної цивільної дієздатності визначаються статтями 34 та 35 Цивільного кодексу.