Практичний психолог КЗДО №272 КМР: Бутнік Наталія Вікторівна

Освіта: повна вища за спеціальністю "Практичний психолог"

Педагогічний стаж:  23 роки

Життєве кредо:

Удача і успіх  приходять лише до того, хто їх прагне, хто вміє максимально використати все

найкраще із власних  внутрішніх  ресурсів. Не чекайте, що хтось відкриє вас, відрийте себе

самі, скажіть собі: «Я хочу, я можу, я зроблю». Щастя й успіх - у ваших руках!

Психологічне кредо: Дитина - це ніжний паросток, який стане могутнім деревом, і

вимагає до себе великої уваги. (В. Сухомлинський)

Часи прийому: четвер 12:00-14:00

Шановні батьки!

Для спілкування з психологом ви можете скористатися: 

- електронною скринькою за адресою [email protected]

Багато  корисної та цікавої інформації ви можете знайти за посиланням: 

http://psycholog-studio272.blogspot.com   

- Нейропсихологічна гра "Спробуй повтори": 

view-source:https://psycholog-studio272.blogspot.com/2020/04/blog-post.html

- "Вплив закладу дошкільної освіти на дитину"

view-source:https://psycholog-studio272.blogspot.com/2019/06/blog-post.html

Основні завдання психологічної служби КЗДО №272 КМР

1. Психопрофілактика наслідків стресових станів, умов роботи та життєдіяльності в

режимі обмеженого пересування.

2. Психолого - педагогічне просвітництво батьків з питань розвитку, навчання та

виховання дітей дошкільного віку в умовах здобуття дошкільної освіти вдома.

3. Консультативна допомога всім учасникам навчально-виховного процесу.

4. Психологічний супровід обдарованих дітей.

5. Психологічний супровід новоприбулих дітей.

6. Визначення психологічної готовності дітей 6-го віку до навчання у школі.

7. Психогігієна комунікації та спілкування в дистанційному форматі.

Сім порад для батьків, як підтримати дитину під час війни

Підготовлено за матеріалами 
Ізраїльського центру травм і стійкості

      У матеріалах Всесвітньої федерації психічного здоров'я термін «психічне здоров'я» (а точніше психічне нездоров'я) не зводиться до психічних розладів, які є предметом психіатрії.

     Ось деякі положення щодо психічного здоров'я:

      «Психічне здоров'я — це набагато більше, ніж просто відсутність психічних захворювань.

       Психічне здоров'я - це те, що ми всі бажаємо мати, причому незалежно від того, чи знаємо ми, що це таке, чи ні. Коли ми говоримо про щастя, духовний спокій, радість або задоволеність, ми говоримо про психічне здоров'я».

      Поняття психічне здоров'я охоплює шляхи гармонізації людини, її бажання, амбіції, здібності, ідеали, почуття і свідомість. Багато ступенів психічного здоров'я, яке можна визначити на підставі таких показників:

      - як Ви ставитеся до себе;

      - як Ви ставитеся до інших;

      - як Ви справляєтеся з потребами життя».

1. Конкретизація цих положень:

      - Психічно здорові люди добре ставляться до себе.

      - До себе, як і до інших, вони ставляться толерантно, спокійно.

      - Не зменшують і не перебільшують свої здібності.

      - Можуть бачити, усвідомлювати свої недоліки.

      - Поважають себе.

      - Вважають, що можуть правильно поводитися у більшості ситуацій, що виникають.

2. Вони почуваються добре поруч з іншими:

      - Враховують інтереси інших людей.

      - Люблять людей і довіряють їм.

      - Не принижують інших і не дозволяють їм робити цього.

      - Вважають себе частиною групи.

               У них є почуття відповідальності за інших людей.

3. Вони відповідають життєвим потребам:

      - Якщо виникає проблема, вони намагаються її вирішити.

      - Вони не бояться взяти на себе відповідальність.

      - Вони намічають реальні цілі.

      - Вони можуть самостійно приймати рішення.

      - Їм подобається докладати зусилля до того, чим вони займаються.

Основні риси, психічно здорової особистості.

      Вона вільно ставить перед собою цілі й вірить у свої можливості досягнення життєвих планів.

      Такі цілі, як правило, реальні, оскільки людина здатна об'єктивно оцінити свої можливості й здібності.

      Діяльність людини не детермінується лише зовнішніми силами: людина бере на себе відповідальність за свої вчинки.

      Таким особистостям властиві творчі здібності у певній галузі.

      Їм властиві повага до себе та інших, демократичність у взаєминах з іншими, відмова від лицемірства і маніпулю­вання як засобу впливу.

      Психічне здоров'я особистості досить тісно пов'язане не лише з фізичним здоров'ям, яке є основою особистісного здоров'я, а й з моральним (духовним) та соціальним здоров'ям. Від врівноваженості, психологічної стійкості та самодостатності особистості залежать її взаємини з навколишнім світом, ступінь оволодіння духовними цінностями, побудова взаємин на основі моральних норм, адаптація до змін соціального середовища. Здорова дитина завжди життєрадісна, активна, комунікативна, має оптимальний рівень розумового розвитку. Стан психічного здоров'я дитини характеризується показниками нервово-емоційного розвитку та характером перебігу пізнавальної активності. Саме від емоційного стану залежить і пізнавальна активність дитини, і характер її спілкування з однолітками та дорослими, і поведінка. Причому, чим менша дитина, тим відчутніша ця залежність. Психічне здоров'я на всіх етапах онтогенезу забезпечує повноцінний розвиток особистості (інтелектуальний, емоційно-вольовий, комунікативний, духовно-моральний); сприяє становленню особистісного «Я» та ефективній самореалізації особистісних можливостей.

      Психічно здоровій особистості притаманні гармонія, психічна врівноваженість, духовна спрямованість, орієнтація на саморозвиток і вдосконалення, збагачення особистісних властивостей.

Серед основних показників психічного здоров'я можна

виокремити такі:

       в емоційній сфері — позитивно-емоційний стан, подолання негативних емоцій, у тому числі й руйнівних (страх, гнів, заздрощі, жадібність), емоційна стабільність (самовладання), вільне виявлення емоцій, їх адекватність, оптимальне самопочуття;

      в інтелектуальній сфері — здатність концентрувати увагу, утримувати інформацію в пам'яті, вміння логічно мислити, виявляти творчість, активність у пізнавальній діяльності;

у мотиваційно-особистісній сфері — адекватний рівень домагань, адекватна самооцінка, особистісна автономія, самоповага, самоконтроль, сформованість вольової сфери, цілеспрямованість, активність, позитивна мотивація життєдіяльності, поведінки та взаємин, адекватне сприйняття навколишнього світу та самого себе.

       За твердженням Г. С. Никифорова, існують і певні

ознаки психічного нездоров'я, серед яких найбільш вірогідними є такі:

    - відсутність уміння логічно мислити,

    - категоричність (стереотипність) мислення;

    - емоційна неврівноваженість,

    - афективна «тупість»,

    - злість,

    - ворожість,

    - підвищена тривожність тощо.

Серед особистісних властивостей можна виділити:

   - неадекватність самооцінки (нереально висока або низька),

   - зневіра у власних можливостях,

   - уникнення відповідальності за себе,

   - втрата самоконтролю або наявність гіперсамоконтролю,

   - послаблення волі.

     У цілому для нездорової особистості стають характерними втрата інтересу, любові до ближніх, відсутність мотивації життєдіяльності, пасивна життєва позиція.

Консультація для батьківна на тему: "ГІПЕРАКТИВНА ДИТИНА. ДОБРЕ ЧИ

ПОГАНО?"  https://www.blogger.com/blog/post/edit/8000988768788774001/7007414892633483382

---------------------------------------------------------------------------------------------------------

ВІКОВІ НОРМИ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

     Починаючи з року до трьох, дитина володіє самостійними важкими рухами: ходьбою, бігом, лазінням та інше. Дитина не тільки рухається, але і вчиться регулювати особисті рухи, наслідує дорослому. Сходячи з цього важко постійно звертати увагу малюка на мету та порядок виконання дій: «Ми будемо катати м'ячик. Поклади м'ячик перед собою, як я, а тепер штовхни м'ячик сильно, як я».

     Дитина переходить від обстеження предмета до ігрового: з початку вона навчається відкривати і закривати баночку, розуміє, що її можна використовувати, як ємність, потім співвідносить цю баночку за властивостями з каструлькою і, нарешті, використовує в грі баночку, як каструльку. Мова дитини тепер стає самостійною і активною. На тлі активізації промови зароджується спілкування з однолітками, дитина робить перші спроби взаємодіяти з іншим малюком у предметної та ігрової діяльності. Головним придбанням особистості в кінці раннього віку стає усвідомлення дитиною себе, як самостійного суб'єкта, своєї особистої дії і особистого бажання.

     З цього моменту (з 3-х років) починається епоха дошкільного віку. Саме цей період переходу отримав назву "кризи 3-х років". Зазвичай цей вік супроводжується впертістю, капризами, агресивністю, різкими змінами в настрої та поведінці малюка. Така картина є результат конфлікту між природним прагненням дитини до самостійності та незалежності і обмеженням цього прагнення з боку дорослих.

     Дошкільне дитинство (від 3 до 7 років) характеризується розвитком різноманітних видів дитячої діяльності: ігрової, побутової, образотворчої, трудової та ін. Рівень розвитку дитини має визначатися не тільки його вміннями в тій чи іншій діяльності, але й зацікавленістю в результаті і вмінням його досягати.

     Дитина 5 років може відмінно вміти самостійно зав'язати шнурки, але не відчувати потреби це робити. Відсутність у дитини потреби проявляти свою умілість або розвивати її є показником незрілості, яка буде гальмувати її подальший розвиток.

     Здатність дитини підпорядковувати свою поведінку якої-небудь мети, керувати своїми вчинками формується протягом всього дошкільного віку.

     Тільки до семи років дитина здатна виконувати як своє власне завдання, так і завдання, поставлене дорослим не відволікаючись, зберігаючи інтерес, контролюючи себе при цьому і оцінюючи свої результати. Найчастіше батьки чекають цього від дітей 5-ти і навіть 4-х років.

     Суттєвим придбанням дошкільного віку стає наочно-образне мислення дитини, завдяки якому стає можливою навчальна діяльність.
Щоб зрозуміти, що легкі предмети не тонуть, дитині 6-ти років уже не треба кидати їх у воду, у неї є поняття легкого і важкого, поняття про властивості води, вона може зробити власний висновок.

    До кінця дошкільного дитинства у дитини складаються передумови нового виду             діяльності - навчальної.

Пам'ятайте, що розвиток дитини проходить поступово і послідовно і на кожному
етапі дитина повинна досягти певних результатів.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Адже сучасні технології дають змогу спілкуватися на відстані - у скайпі чи інших відеомесенджерах. Обладнайте простір для спілкування з близькими в інтернеті - знайдіть зручне місце для ноутбука, планшета чи смартфона, розташуйтеся так, щоб усі, хто бажає спілкуватися, помістилися в кадр. Тепер можете влаштувати онлайн-чаювання з друзями, із якими ви побачитеся офлайн після карантину.

Обладнайте місце для пустощів. 

Діти, які вимушені сидіти в чотирьох стінах, можуть легко звести батьків із розуму. Здебільшого через те, що дітям складно витримати вимушену фізичну пасивність. Емоції, переживання, страхи дітей потребують прямого виходу, через фізичну актив­ність. Відведіть для дітей спеціальне місце, де вони зможуть щодня хоча б трішки побешкетувати - пострибати, поверещати, потупотіти ногами. Бажано, щоб дратівливі родичі, які не витримують галасу й шуму, могли сховатися подалі від цього місця. Організуйте для дітей активні ігри - піжмурки, квач, «Море хвилюється» тощо. Робіть разом ранкову зарядку.

Уникайте гіподинамії. 

На відміну від дітей, дорослі не відчувають потреби у фізичній активності. Однак це означає, що потрібно постійно сидіти на місці. Гіподинамія, тобто малорухливий спосіб життя, спричиняє порушення сну, травлення і гіпоксію мозку та організму загалом. Принаймні пів години на день приділяйте фізичним вправам. Нині в інтернеті можна знайти онлайн-уроки спортивних занять на будь-який смак: від йоги і аеробіки до танців та дзюдо. Не забувайте перед вправами провітрювати приміщення. Якщо діти долучаються до ваших занять - це добре. Адже що більше енергій вони витратять, то легше буде дорослим.

Будьте турботливішими до найближчого оточення.

Подбайте про своє самопочуття - ніжтеся у ванні, висипайтеся, займайтеся тим, що вам до вподоби, балуйте себе приємними дрібницями. Якщо обираєте: заборонити щось дитині або дозволити - ліпше дозвольте. Не встрявайте у дрібні сварки. Слухайте тиху релаксивну музику, дивіться добрі, оптимістичні фільми. У спокійних і впевнених батьків - спокійні та впевнені діти.

Шановні батьки!

Ми разом з Вами зацікавлені в тому, щоб відвідування дитиною

дитячого садка було комфортним і корисним. Тому просимо Вас дотримуватися наступних правил:

·Запізнення - завжди стрес для дорослих і дітей. Будь ласка, приходьте

вчасно!

·Проводжайте дитину до групи та передавайте особисто в руки педагогам.

Ідучи додому, обов'язково повідомте про це вихователя.

·Якщо у вашої дитини поганий настрій, обговоріть її стан з педагогом.

·Конфліктні та спірні ситуації у нас прийнято вирішувати за відсутності

дітей.

·Протягом року буде багато свят, розваг, виставок, які стануть

незабутніми подіями в житті Вашої дитини, тож візьміть в них активну

участь.

Дякуємо Вам за те, що розумієте нас.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

"Як знайти гармонію дитячої душі?"

     Зіштовхуючись із проблемами дитини, батьки часто почуваються безпорадними. Знаючи, як варто було б учинити у тій чи іншій ситуації, вони не можуть передати малюкові свою впевненість і знання. Тим паче, що намагаючись поговорити «відверто», вони ризикують зіштовхнутися із захисною реакцією і небажанням дитини впустити їх у свій внутрішній світ.

Водночас ніхто не може допомогти малюкові так, як найближчі люди, які знають і люблять його.

      Один зі способів, що полегшує контакт із дитиною, — казка, в якій герой відчуває ті самі труднощі, що й ваш малюк. Вигадати таку розповідь дуже просто. Основне — гарний кінець.

      Для малюка ця розповідь буде двозначною: по-перше, він побачить, що його проблема зовсім не виняткова, вона часто виникає і у решти дітей, і вони з нею чудово можуть упоратися. По-друге, ви у ненав’язливій формі пропонуєте дитині вдалий спосіб розв’язання ситуації. Крім того, розповідь про будь-кого, схожого на вашого малюка, допоможе вам більше довідатися про його переживання.

      Реальний спосіб допомогти — гра.

Наприклад, ваше чадо абсолютно не вміє поводитися в гостях, а від постійної моралі — жодного результату. Тоді вам слід розіграти з ним дві ситуації. Перша ситуація : « неслухняна дитина завітала у гості»: малюк має зобразити вкрай неслухняну дитину, яка всім заважає, все бере без дозволу, вередує за столом. Діти, як правило, грають у таку гру із захопленням. Друга ситуація: «слухняна дитина», у ній малюк зображує на рідкість виховану істоту. Важливо, щоб дитина відчула різницю між «правильною» і «неправильною» поведінкою.

       Чудовий метод контакту — малюнок.

Папір, олівці та фарби допомагають зобразити ретельно приховувані почуття: страх, злість, образу. Якщо малюкові просто сумно й самотньо, сядьте поруч і намалюйте разом із ним улюблену іграшку або щось інше.

        Фантазуйте разом із вашою дитиною!

Корекційно-розвивальна та виховна робота з дітьми в закладі  

"СПІЛКУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ"

    Процес двосторонньої комунікації сторін.

При наданні зворотного зв’язку слід пам’ятати, що треба описувати поведінку людини і свої почуття, які вона викликає, а не оцінювати саму людину.

Щоб навчитися приймати інших людей, необхідно виробити два основні вміння:

* Активне чи конструктивне слухання;

* Уміння виражати симпатію.

Уміння активно слухати має величезне значення. Ми, на жаль, не лише не вміємо активно слухати, а й просто слухати, не кажучи вже про ті ситуації, коли ми взагалі не почули, що нам кажуть. 

    Активне слухання розпочинається з бажання вислухати й допомогти, з бажання зрозуміти й прийняти те, що людина переживає в даний момент. Коли чуєш відверті зізнання іншого, починаєш розуміти ситуацію з іншого погляду.

Зрозуміти - означає прийняти співрозмовника і його систему цінностей без осуду, намагання виправдати, звинуватити чи скерувати на “шлях істини”. Людина, яка з тобою спілкується, позбавляється захисної позиції, бере на себе ризик відвертості, на основі якої будується довіра.

Уміння слухати є особливо важливим у спілкуванні, коли люди виражають свої істинні почуття і виявляють своє ставлення до співрозмовника та предмета розмови.

Слухання - активний процес у тому розумінні, що ми несемо разом зі співрозмовником відповідальність за спілкування, а також у тому, що вона потребує певних умінь.

Активне слухання передбачає:

1.Уточнення (з’ясування) 

- звертання до співрозмовника, що допомагає зробити повідомлення більш зрозумілим, а сприймання адекватнішим.

2.Парафраз (переформулювання)

- повторення співрозмовником його ж повідомлення, але словами того, хто слухає:

- Наскільки я розумію, ви говорите...

- На Вашу думку...

3.Відображення  дає змогу і тому, хто слухає, і говорить, усвідомити свій емоційний стан

-      Мені здається, що ви відчуваєте...  Ви дещо зажурені...

4.Резюмування – підсумовування основних думок і почуттів того, хто говорить

Психологічна взаємодія в закладі

1. Шановні батьки! Пам'ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва слухати і бути людиною.

2. У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли і чому кожен із нас у ньому має робити.

3. Мої ручки маленькі — не очікуйте від мене досконалості, коли я застеляю ліжко, малюю, пишу або кидаю м'яча.

4. Мої почуття ще недозрілі — прошу, будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий день.

5. Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.

6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках учився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

7. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй спроможності виконувати завдання лише відповідно до ваших очікувань.

8. Я вчуся у вас усього: слів, інтонації, голосу, манери рухатися й поводитися. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв'язок між поколіннями. Тому вчіть мене, будь ласка, найкращого.

9. Пам'ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати одне одному в цьому безмежному світі.

10. Я хочу відчувати вашу безмежну любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але обережно, аби ваша любов не перетворилась на милиці, що заважатимуть мені робити самостійні кроки.
 

Любі мої! Я вас дуже люблю!!! Покажіть мені, що і ви теж мене любите.

Кольори і психологія людини

Тепер давайте розглянемо усі кольори детальніше:

Червоний – це колір пристрасті, гніву і високого кров’яного тиску. Червоний – це свого роду «перший» колір. Люди, яким подобається цей колір люблять отримувати задоволення тут і зараз.

Помаранчевий – дуже чуттєвий колір, оскільки він – це пом’якшений червоний. Він є улюбленим не для великої кількості людей. Даний колір асоціюється з емоційними реакціями і внутрішнім магнетизмом. І ще одна важлива деталь: помаранчевий колір дуже близький до золота, який є кольором успіху і багатства. Ті, кому подобається цей колір, здатні на щирі почуття і інтуїтивно налаштовані на успіх. Якщо ваш улюблений колір оранжевий, то кнопки вимикача, коли справа доходить до пристрасті, у вас немає.

Жовтий – це колір сонця, життєвої сили, влади, але це далеко не ознака романтичної натури. Якщо жовтий ваш улюблений колір, то уважно стежте за кількістю вживаного у своїй мові слова "Я”, коли вас цікавить хтось ще. Інакше про вас можуть подумати, як про дуже егоцентричну людину. Якщо ви зустрічаєтеся з людиною, чий улюблений колір жовтий, переконайтеся, що вона уважно слухає вас, коли ви розповідаєте про себе.

Зелений – це колір любові. (Це не збіг, що багато грошей саме такого кольору …). Зелений колір – це колір життя і достатку – листя, трава, рослини – усе це належить до продовження життя, процвітання і благополуччя. Так чому б нам не дарувати папороть замість троянди на день святого Валентина своїм коханим? Зелений – це чиста, гуманістична любов, а не бурхливий роман. Більше того, зелений – це дуже приємний колір. У любителя цього кольору гаряче серце. Пристрасть, ймовірно, похована десь під їх честю і гідністю. Якщо ви любите зелений колір, для вас суспільне благо більш важливе, ніж власне. Напевно, все-таки варто бути трохи більш егоїстичним.

Синій – це колір ясності, чарівності і спілкування. Незалежно від відтінку, любитель цього кольору на підсвідомому рівні посилає сигнали оточуючим "Мені подобається, коли мене розуміють”. З іншого боку, перебуваючи в стані стресу, людина, що віддає перевагу цьому кольору, може посилати суперечливі сигнали, оскільки вона не в силах висловити свою точку зору або просто плутається в інформації під час бесіди. Якщо синій ваш улюблений колір, вам завжди є, що сказати, оскільки гарне вираження своїх думок – це ваш козир.

Бузковий – це колір-символ ілюзій, уяви і фантазії. Він поєднує в собі сором’язливість, романтику, флірт, це грайливість в поєднанні з очікуванням. Але хіба легше жити у світі фантазій в порівнянні з реальним світом? Все ж деякі любителі бузкового кольору відповідають ствердно на це питання. Якщо вам подобається бузковий колір, то залежно від того, як ви себе почуваєте, ви можете бути творчим романтиком або ж зовсім не любити її.

Білий – це світло, поєднання всіх кольорів. Білий колір символізує чистоту і духовність. Також він говорить і про простоту. Люди, які люблять білий колір, швидше за все, люблять чистоту і порядок.

Чорний – це поєднання всіх кольорів. Він представляє щось невідоме, таємне. Чорний, в основному, своєрідним чином стримує потік інформації, але немає ніяких сумнівів в тому, що в сучасній культурі він також асоціюється з "темною стороною” і злом. Якщо ваш улюблений колір чорний, то за природою, ви віддаєте перевагу тримати все в собі, ніж виставляти напоказ. "Мовчазність” цього кольору дозволяє іншим догадатися про все, що було недоговорене. Чорний колір говорить: "Я не скажу вам нічого”.