ЩОБ КОМП'ЮТЕР БУВ КОРИСНИМ

Сьогодні комп'ютером нікого не здивуєш. Це сучасне чудо техніки є доступним і дорослим, і дітям. Стало навіть модно, щоб у дитини комп'ютер з'являвся якомога раніше, щоб малюк розвивався швидше. І разом із появою комп'ютерів миттєво виникли і наукові суперечки: корисно або шкідливо для дітей сидіння за комп'ютером?

Однозначної відповіді, звичайно ж, немає. Комп'ютерні ігри розвивають у дитини швидкість реакції, пам'ять й увагу. Щоб грати в комп'ютерну гру, маляті необхідні посидючість, спритність. За допомогою таких ігор дійсно розвивається логічне мислення, дрібна моторика рук, зорово-моторна координація. Виконуючи веселі ігрові завдання, дитина вчиться аналітично мислити в нестандартній ситуації, класифікувати та узагальнювати поняття, прагнути до поставленої мети. «Ну, хіба це погано?» — запитують батьки.

Крім того, діти, які легко орієнтуються в комп'ютері, найчастіше почувають себе і в житті більш упевнено. Вони легше адаптуються до різних ситуацій.

Якщо не дотримуватися режиму, а, просто кажучи, не обмежувати комп'ютерний час для дитини, то незабаром вона із помічника пе­ретвориться на Вашого сімейного ворога. Лікарі-окулісти застерігають, що занадтотривале знаходження перед монітором комп'ютера може призвести до зниження зору. Але найбільша небезпека — це виникнення стійкої комп'ютерної залежності.

Весь свій час дитина проводить перед комп'ютером. Вона грає в будь-яку вільну хвилинку. Для батьків така поведінка повинна стати тривожним сигналом. Чому малюк віддає перевагу віртуальному життю? Можливо, якісь життєві обставини стали для нього дискомфортними? А можливо, останнім часом йому не вистачає Вашої уваги, і він у такий спосіб вирішив поповнити його дефіцит?

Комп'ютерна залежність, звичайно ж, виникає не раптом. Спочатку дитина грає просто так, заради інтересу. Потім поступово вона втягується в гру, довідується правила, стає успішною. Як тільки Ви помітили, що в дитини зник інтерес до реального спілкування, вона довго просиджує за комп'ютером, настав час бити тривогу. Краще не доводити ситуацію до крайності.

Як зробити так, щоб комп'ютер не заподіював шкоди, а був корисним?

- Обмежте час, протягом якого дитина сидить за комп'ютером.

- Ретельно відбирайте комп'ютерні ігри, для початку спробуйте «пройти» їх самостійно.

- Не купуйте дитині ігри, в яких є агресія, насильство.

-Пояснюйте дитині, що комп'ютер, в основному, повинен використовуватися не заради гри, а для справи.

- Не ставте комп'ютер у дитячій кімнаті. Це призводить до безконтрольного його використання.

ЯК ЗНИЗИТИ ШКІДЛИВІСТЬ КОМП'ЮТЕРА

Зниження стомлюваності очей:

- Хороший дисплей 15 дюймів (14 і 17 дюймовий монітори більш утомливі);

- Правильна відстань до дисплею (45-60 см);

- Обмеження часу гри в Doom і роботах в Інтернеті (найшкідливіше для зору);

- Заохочення мультимедіа із звуком (розслабляє зір).

Зниження фізичного стомлення (обмежена поза):

- Спеціальний комп'ютерний стілець на газпатроні, без підлокітників;

- Спеціальний комп'ютерний стіл з висувною дошкою під клавіатуру.

Зниження психічної напруги:

- Обмеження часу гри в Doom і роботах в Інтернеті;

- Регулярні перерви по 15 хвилин через кожні 30 хвилин.

Зниження електромагнітного випромінювання:

- Установка монітору задньою стінкою до стіни;

- Виключення пилу в приміщенні;

- Умивання холодною водою після роботи.

ШІСТЬ ПРАВИЛ ДЛЯ БАТЬКІВ - РОЗУМНИХ

КОРИСТУВАЧІВ ІНТЕРНЕТУ

1. Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини.

Іноді діти тримають у секреті те, що вони користуються Інтернетом. Вони можуть не бажати того, аби їх батьки були у курсі їх дій в мережі. Важливо не реагувати досить емоційно, а зробити все можливе, аби зняти цю психологічну напругу.

Обговорювати можливі труднощі легше, коли комп’ютер знаходиться у спільній кімнаті. Крім того, ви можете використовувати Інтернет разом із дитиною. Таким чином, розмови про Інтернет та контроль за його використанням стануть повсякденною частиною вашого родинного життя.

2. Використовуйте будильник для обмеження часу, який дитина проводить в Інтернеті.

Заздалегідь погодьте тривалість перебування в Інтернеті.

Бажано визначити час перебування дітей в он-лайні. Час, проведений за комп’ютером, необхідно обмежити для того, аби не нанести шкоду стану здоров’я дитини. Ігрова комп’ютерна залежність стала великою проблемою у всьому світі.

Обговоріть час перебування дитини в Інтернеті та домовтесь про використання будильника. Таким чином ви уникнете можливих конфліктних ситуацій.

3. Використовуйте технічні засоби захисту: функції батьківського контролю в операційній системі, антивірус та спам-фільтр.

Для роботи за комп’ютером зовсім необов’язково знати всі його функціональні можливості. Запросіть спеціаліста, якій налаштує операційну систему вашого комп’ютера та покаже, як працювати із батьківським контролем. Краще один раз побачити, аніж багато разів почути. Не використовуйте у себе вдома комп’ютер, якій технічно є незахищененим.

Також ви можете пройти он-лайн навчання та навчитись найбільш ефективно використовувати функції безпеки браузера та самостійно налаштовувати батьківський контроль.

Встановіть Microsoft Security Essentials зараз, і ваш комп’ютер буде захищеним у реальному часі від вірусів, програм-шпигунів та інших зловмисних програм.

4. Створіть «Сімейні інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для дітей.

Діти навчаються шляхом експериментування. Якщо ви зацікавлені у тому, аби ваша дитина навчалась не на своїх власних помилках — якомога частіше обговорюйте теми, пов’язані із Інтернетом. Ви можете розказати, наприклад, про достовірність інформації, розташованої в мережі. Так ви невимушено створите свої «родинні правила» Інтернет-безпеки. Традиції, норми та правила, які закріпились у родині — довговічні.

5. Проводьте більше часу із дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом.

В житті кожного трапляються помилки. Немає потреби сприймати помилки дітей як життєву проблему. Будуйте довірливі стосунки задля того, аби бути впевненими, що у будь-якій ситуації дитина звернеться за допомогою саме до вас. Щоб не сталось, ваша дитина повинна бути впевненою, що у будь якій ситуації вона може розраховувати на вашу підтримку та прийняття. Гарний рецепт побудови довірливих відносин — щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу. В невимушеній ситуації набагато легше обговорювати «складні» питання.

6. Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані он-лайн.

Повідомте дитині, що практично кожен може створити свій сайт, і при цьому ніхто не може проконтролювати достовірність інформації, розташованої на такому сайті. Навчіть дитину використовувати інформацію із різних перевірених джерел.

Абетка виховання

1. Відповідайте на запитання дитини терпляче і чесно.

2. Сприймайте запитання і висловлювання дитини всерйоз.

3. Надайте дитині кімнату або куток лише для її справ.

4. Знайдіть місце, де дитина змогла б показувати свої роботи і досягнення.

5. Не лайте дитину за безладдя на столі, якщо це пов'язано з її творчим процесом. Проте вимагайте робити лад після закінчення роботи.

6. Покажіть дитині, що її люблять і приймають, безперечно, такою, якою вона є, а не за її успіхи і досягнення.

7. Доручайте своїй дитині посильні справи і турботи.

8. Допомагайте їй будувати власні плани й ухвалювати рішення.

9. Допомагайте їй поліпшувати результати своєї роботи.

10. Беріть дитину в поїздки цікавими місцями.

11. Допомагайте дитині спілкуватися з ровесниками різних культурних середовищ.

12. Не порівнюйте свою дитину з іншими, вказуючи при тому на її недоліки.

13. Не принижуйте свою дитину, не давайте їй відчути, що вона гірша за вас.

14. Привчайте дитину мислити самостійно.

15. 3абезпечте дитину книжками, іграми та іншими потрібними їй речами для улюблених занять.

16. Спонукайте дитину придумувати історії і фантазувати. Робіть це разом із нею.

17. Привчайте дитину з малих, років до регулярного читання.

18. Уважно ставтеся до її потреб.

19. Залучайте дитину до спільного обговорення загальних сімейних справ.

20. Не дорікайте дитині за помилки.

21. Хваліть за будь-які успіхи.

22. Учіть її спілкуватися з дорослими будь-якого віку.

23. Розробляйте практичні експерименти, що допомагають дитині

більше дізнаватися.

24. Не забороняйте дитині бавитися з усяким непотребом - це стимулює її уяву.

25. Спонукайте дитину знаходити проблеми і потім розв'язувати їх.

26. Хваліть дитину за конкретні вчинки й успіхи і робіть це щиро.

27. Не обмежуйте теми, цікаві для дитини.

28. Давайте дитині можливість самостійно приймати рішення і

нести відповідальність за них.

29. Допомагайте стати особистістю.

30. Допомагайте знаходити варті уваги телепрограми і радіопередачі.

31. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її можливостей.

32. Заохочуйте максимальну незалежність від дорослих, не втраючи при тому поваги до них.

33. Вірте у здоровий глузд вашої дитини і довіряйте їй.

34. Намагайтеся, щоб основну частину роботи, за яку взялася ваша дитина, вона виконувала самостійно, навіть якщо ви не впевнені в позитивному кінцевому результаті. Дайте дитині таку можливість.

35. Ведіть щоденник спостережень за розвитком вашої дитини й аналізуйте процес розвитку.

Як швидко й без капризів вивчити з дитиною вірш?

         Мабуть, усі мами й татусі стискаються із цією проблемою: ранок, дитина плаче, адже не в змозі запам`ятати віршик. Що ж, скористаймося старим, можна навіть сказати, давнім способом завчання. Ним успішно користувалися ще давні індуси для передавання своїх знань. Суть способу в тому, щоб починати з малого, повторювати й поступово додавати нову інформацію. Як це робити з дитячим віршем? Почніть разом із дитиною повторювати його за тиждень до потрібного терміну. Для початку скажіть, що читатимете вірш. Завдання «вивчити за будь – якої умови» не ставитимемо. Прочитайте вірш виразно. Запитайте в малюка, чи все йому зрозуміло. Розберіть незрозумілі слова й поясніть їх. Розгляньте ілюстрації, якщо вони є. Можете попросити дитину самостійно намалювати картинку до вірша. Тепер беремося власне до завчання. Прочитайте перший рядок і попросіть дитину повторити його. Щойно їй вдасться це без запинки, розпочинайте вивчення другого рядка. Тепер з`єднайте перший і другий рядки. Повторювати два рядки разом теж потрібно до безпроблемного відтворення. Уся хитрість полягає в тому, що робитимете це ви не відразу, а щодня потроху. тому процес завчання не видаватиметься дитині занадто нудним. Не забувайте хвалити дитину, адже навіть якщо їй не все вдається, ваша похвала допоможе подолати труднощі.

Консультація для батьків «Ігри та вправи на розвиток фонематичного

слуху у дітей старшого дошкільного віку»

Мета: Познайомити батьків з поняттям фонематичний слух. Розповісти які ігри і вправи для розвитку фонематичного слуху використовуються на заняттях. Дати рекомендації про використання мовних ігор вдома.

Хід:

  На заняттях з навчання грамоти та читання ми вчимо дітей чути звуки в слові, визначати їх місце у слові, їх кількість. Це дуже складне уміння, воно передбачає здатність дитиною слухати мову, тримати в пам'яті почуте слово, названий звук. Так само, особливістю цього курсу є використання звукової символіки. Кожному звуку відповідає певна звукова картинка, завдяки яким діти чітко засвоюють різницю між звуком і буквою, легше оволодівають навичками з'єднання звуків у складі (н-р: звук [а] позначається картинкою, на якій зображена дівчинка Аня). У кожного звуку є свій господар - «звуковичок». Він допомагає визначати дітям характеристику звуку, «звуковички», що позначають голосні звуки в червоних черевичках і без капелюшків. Господарі дзвінких приголосних звуків мають ковпачки-дзвіночки, а глухих приголосних звуків - темні солом'яні капелюшки. У м'яких приголосних звуків черевички зеленого кольору, а у твердих - синього.

Навчання відбувається в цікавій ігровій формі з використанням мовних ігор та вправ. Результати останніх занять показали, що у дітей виникають труднощі в умінні чути звук і визначати його місце в слові. Для вирішення це завдання, на заняттях я використовую різноманітні мовні ігри:

1) Гра «Цікавий».

Правила гри: на будь-яке питання можна називати тільки ті слова, які начинабтся зі звуку п-р: [Б].

- Де був? - На балконі.

- Кого бачив? - Бульдога.

- Куди збираєшся? - В булочну.

- Що будеш купувати? - Бублики і т.д.

2) Гра «Загадай улюблену іграшку».

Правила: дитина називає перший і останній звуки назви улюбленої іграшки, а інші діти відгадують. Наприклад, [М'- А] - ведмедик. Аналогічно загадують овочі, фрукти, квіти і т.д.

3) Гра «змагання».

Правила: вихователь називає будь-який звук і питає

а) хто більше назве слів, що починаються з цього звуку?

б) хто знає більше слів, що закінчуються на цей звук?

4) Дитяча гра «Хто більше?» (або «Підбери слова за схемою»).

Правила: Вихователь пропонує уважно розглянути схеми слів. Що означає перша схема? (це слово, в якому, наприклад, звук [З] чується на початку).

Заданий звук зображений за допомогою умовної картинки (картинка, де зображено, як свистить насос).

Вихователь пропонує підібрати слова до цієї схеми (цукор, слон, сушіння).

Аналогічно розглядається інші схеми, де заданий звук чується в середині і в кінці слова. За правильну відповідь - фішка. В кінці гри вибирає переможця. Аналогічно, граєте з іншими звуками.

5) Гра « Додай звук».

Правила: Яке слово вийде, якщо додати звук, наприклад: [До] у кінці слова:

вол - вовк

риба - рибак

завтра - сніданок

пар - парк

Додати звук [Т] у кінці слова: суперечка - спорт бор - борт бра - брат сор - сорт тощо

6) Гра « Відбери звук».

Правила: Яке слово вийде, якщо прибрати перший звук: коси - оси кріт - рот сміх - хутро

грім, шинель, звір, клей, худобу, плуг, укол і т.д.

7) Гра « Встав пропущений звук».

Правила: Дети вставляють звук, наприклад: [Л] так , щоб він став другим у слові, яке вимовляє вихователь:

Кок - клок; піт - пліт; пліч - блок; сон, куб, сова, кубок, сухий, газ, пан.

Або звук [Р] :

Кувати - ліжко; кішка - крихта; топка - стежинка; дати, кіт, битва, тон, дама, такт і т.д.

8) Д/гра « Вгадай яке слово».

Правила: діти на слух складають нові слова за першим, другим, останнім звуків, вимовних слів ( або за першим, другим, останнім звуків заголовок картинок). Наприклад:

ворона - [В]

ракета - [Р]

астра - [А]

чайка - [Ч']

вогонь - [Про]

кавун - [А]

бак - [Б]

окуляри - [Про]

ніс - [Н]

кенгуру - [До]

вовк - [В]

9) Дитяча гра «Звучний поїзд».

Мета: закріплювати вміння дітей чути і визначати заданий звук у різних частинах слова.

Правила: вихователь показує картинку, наприклад: слона і пропонує дитині визначити в якій частині слова вчувається, наприклад, звук [Л]. Дитина визначає заданий звук у слові і вкладає його в перший, середній або в останній вагончик поїзда.

10) Дитяча гра « Одягни слово».

Мета: закріплювати знання дітьми акустичних характеристик звуку. Вправляти в умінні виробляти звуковий аналіз слів.

Дитині пропонується картинка, наприклад: мак. А також: картка, яка розділена на стільки частин, скільки звуків у слові; і червоні, сині, зелені квадратики, які позначають акустичні характеристики звуків. Потрібно викласти різнокольорові квадратики так, щоб вони відповідали звукам у назві картинки і пояснити свій вибір.

• «Назви перший звук у слові».
• «Назви останній звук у слові».

«Придумай слова, в яких заданий звук був би: на початку, в середині, в кінці слова».

«Назви перший і останній звук у слові». Наприклад: банан - [Б-Н].

• «Підбери слово так, щоб перший звук був, наприклад: [До], а останній - [Ш] (олівець, очерет).
• «Який звук заблукав».

Запропонувати дитині прослухати пропозицію. В одному зі слів спеціально не обмовляється перший звук. Дитина уважно вслухається і говорить яке слово було вимовлено не правильно, вимовляє його правильно, вказуючи який звук був потерян.Например: У небі летить ... амолет.

В якому слові не вистачає одного звуку: (літак). Який це звук? (твердий приголосний звук [З]). Яким він перебуває у слові? (першим). Повтори речення правильно.

• «Ланцюжок слів».

Гравці по черзі говорять по одному слову, які зв'язуються в «ланцюжок»: кожне наступне слово починається з останнього звуку попереднього. Наприклад: зима - кавун - заєць - чапля - яйце - окуляри - голка.

• «Порівняй перші звуки в слові».

Наприклад: запропонує пари слів тапки - тінь (В слові тапки чуємо твердий приголосний звук [Т], а в слові тінь - м'який приголосний звук [Т']).

• «Назви слова на кожен звук у слові».

Пояснити дитині, що в слові є звуки, вони йдуть один за іншим. Запропонувати по черзі придумати слова на кожен звук у слові. Починати треба зі слова від 3 звуків.

Наприклад:

Сік: соска, окуляри, ляльки, суп, обруч капуста і т.д.

При спільній роботі вихователя і батьків можна домогтися найбільших успіхів у підготовці дитини до навчання в школі.

Консультація для батьків

 "Знайомимо дитину з природою"

Ні для кого не секрет, що любов до природи формуються у дитини з дитинства. А проблема екології в сучасному світі стоїть на першому місці. Тому знайомити їх з навколишнім світом потрібно починати з самого раннього віку.

Природа оточує дитину завжди. Вона дає величезний запас знань, який може стати в нагоді йому в майбутньому. Звичайно, варто відзначити, що дорослий повинен бути для дитини не тільки наставником, а й особистим прикладом.

Починати знайомити з природою потрібно в безпосередній для дитини обстановці, щоб це не було для нього стресом: коли ви знаходитесь вдома або на прогулянці. Наприклад: Кішка вмиває лапкою свою мордочку або хлепче молочко. Батьки повинні самі помічати ці важливі для дитини маленькі деталі і показати, як треба спілкуватися з тваринами: приголубити, погодувати, погладити, випадково не образити. Дуже важливим моментом є використання художнього слова при залученні дитини з виділеним об'єктом. Наприклад, маленьких віршів і потішок:

1. Як у нашої кішки

Біленькі ніжки,

Плямочками спинка,

М'яка шерстинка!

Чорний хвіст пухнастий

З ниткою сріблястою!

Ходить кішка поруч,

Що ж кішці треба?

-" Няв, мур! У кицьки,

Немає сметанки в мисці!"

Т. Єфімова

2. У кота на лапках

Кігті цап-царапки.

Спинка вигнута дугою,

Розпушений хвіст трубою.

Зафурчал він: - Фир, фир, фир!

Я забіяка з забіяк!

По-іншому не хочеться,

Виходжу я на полювання.

Ви дізнаєтеся тепер,

Хто тут самий страшний звір.

У мене на лапках,

Кігті цап-царапки!

Мама пестить кошеня, віддаючи йому любов, ніжність і це все повторить за вами ваш маленький малюк. Він з ніжність буде поводитися з ним, тому що так показав йому його найрідніша людина на Землі - мама.

Прогулюючись з дитиною парком, зверніть увагу на різноманітність квітів на клумбі і величність дерев. Як приємно відчувати аромат троянди, ніжність і бархатистість його пелюсток, і небезпека шипів. Скільки незрозумілих для малюка нових знань дає їй природа. Скільки незвіданих доріжок піднесе йому світ.

Варто зазначити, що природа чинить величезний вплив на розвиток у дитини психологічних, пізнавальних, мовленнєвих і т.д. особливостей. Вона викликає у дитини багато незабутніх вражень.

При знайомстві з неживою природою, потрібно звернути увагу на те, щоб не давати малюкові ні яких теоритических узагальнень. Дитина в ранньому віці все одно їх не зрозуміє. Краще дайте дитині можливість насолодитися моментом - скупатися в теплому водоймі або помацати холодну воду у джерелі. Це почуття радості дитина запам'ятає на все життя. Коли ми були маленькими, всі любили експериментувати. Проведіть досліди, але тільки так, щоб це не шкодило природі. Наприклад: «Що плаває, що тоне» або перетворення снігу, льоду у воду.

Дуже добре, якщо ви разом з малюком після отриманих вражень сядете малювати чи ліпити. Разом з ним ви висловите і закріпіть побачене. Він з нетерпінням буде чекати нової зустрічі з природою, здобувати знання, берегти природу, доглядати за нею.

Поступово батьки повинні ускладнювати зміст знань.

Увага! Поясніть малюкові правила безпеки при спілкуванні з природою. Обов'язково власною поведінкою і вчинками покажіть дитині, як дбайливо ставитися до представників тваринного світу та об'єктів неживої природи. Бережіть природу! Любіть її! Бажаю успіхів.

Відколи ми дізналися про небезпеку поширення в Україні коронавірусної інфекції, ми постійно чуємо про те, що найефективнішими методами профілактики цієї хвороби є дотримання правил особистої гігієни та самоізоляції.

Що ж таке самоізоляція та для кого вона рекомендована? Під поняттям самоізоляції мають на увазі усвідомлене рішення людини утриматися від фізичних контактів з іншими людьми з метою зменшення ризику інфікування хворобами. Тобто людина відмовляється від відвідування місць можливого скупчення людей, робота, навчання, релігійних служб, спортивних змагань, розважальних заходів, користування транспортом, екскурсій, відвідування закладів громадського харчування.

Самоізоляція, на думку психологів, може вражати три критичні компоненти психічного здоров’я: почуття автономії, почуття зв’язку з іншими/спорідненість, компетентність/відчуття ефективності.

Проте є і хороша новина! 

Вплив самоізоляції можна пом’якшити:

• Діяти на випередження. Можна обговорити сімейний контракт – які виклики для сім’ї можуть виникнути насамперед, які в кожного є сильні сторони, що стануть у пригоді. А також – проговорити занепокоєння і очікування від карантину, та яку роль відведено кожному.
• Бути правдивими. Дорослим важливо слухати, чути і співпереживати страхам дітей. Чесно говорити про ситуацію, але відповідно до віку дітей і в певному контексті. Говорити про факти і почуття відкрито. Добре, коли дітям дадуть відчуття контролю, наприклад, над їхньою особистою гігієною. Дорослим зменшити рівень тривожності допоможе отримування інформації з достовірних!!! джерел.
• Налаштувати структуру. Дотримуватись рутинних справ корисно, але не в надто суворому режимі. Розпорядок дня можна наблизити до звичайного – ранкова гігієна, сніданок, уроки (усі вже майже отримали завдання), час на віртуальне спілкування, фільми, ігри тощо. “Позашкільне життя” – це внутрісімейні уроки танців, вокалу, вивчення іноземної мови, кулінарні майстер-класи.
• Залишатися рухливими. Підтримка фізичної активності критична важлива для підвищення настрою. Це можуть бути звичайні хованки, стрибки на скакалці, стрибки на резинці (згадуємо як ми це робили в нашому дитинстві), йога, мініфутбол, баскетбол, волейбол.
• Робити справи до кінця. Відчуття, ніби ви досягли чогось у період ізоляції, буде важливим і для дітей, і дорослих. Можна вести “корона-щоденник”, в який діти б занотовували свій досвід, чи спланувати перестановку в квартирі або розробити дизайнерський проєкт балкону.
• Дати одне одному простір. Варто подумати – що ви можете робити самостійно, а що – як сім’я. Можна створити невеличкі зони/простори – для гри, для релаксу, для тренувань і свій особистий.
• Залишатися на зв’язку. Відчувати причетність і спорідненість допомагають сучасні технології. Тому важливо залишатися на зв’язку зі своїми родичами, друзями, колегами з роботи.
• Вчитися з отриманого досвіду. Багато тих, хто пережив уже карантин, кажуть: проведений разом із дітьми час допомагає інакше подивитися на роботу педагогів – як не просто навчати дітей, скільки це вимагає терпіння. А ще інакше починають відчувати час – коли не треба нікуди поспішати.